орати

Old Church Slavonic

Etymology

From Proto-Slavic *orati, from Proto-Indo-European *h₂erh₃- (“to plough”). Cognate with Lithuanian arti, Latin arō, Ancient Greek ἀρόω (aróō) and Old English erian.

Verb

орати • (orati) ?

1. to plow

Conjugation

present tense of орати (orati) 👤 singular 👥 dual 👤👥👥 plural азъ (azŭ) тꙑ (ty) тъ (tŭ) вѣ (vě) ва (va) та (ta) мꙑ (my) вꙑ (vy) ти (ti) орѭ (orjǫ) орѥши (orješi) орѥтъ (orjetŭ) орѥвѣ (orjevě) орѥта (orjeta) орѥте (orjete) орѥмъ (orjemŭ) орѥте (orjete) орѭтъ (orjǫtŭ)

Serbo-Croatian

Etymology

Inherited from Proto-Slavic *orati, from Proto-Indo-European *h₂erh₃-.

Pronunciation

• IPA^(key): /ǒrati/
• Hyphenation: о‧ра‧ти

Verb

о̀рати impf (Latin spelling òrati)

1. (transitive) to plow, till

Conjugation

Conjugation of орати

Infinitive: орати		Present verbal adverb: о̏рӯћи		Past verbal adverb: —		Verbal noun: о̀ра̄ње
Number		Singular			Plural
Person		1st	2nd	3rd	1st	2nd	3rd
Verbal forms		ја	ти	он / она / оно	ми	ви	они / оне / она
Present		орем	ореш	оре	оремо	орете	ору
Future	Future I	орат ћу1 ораћу	орат ћеш1 ораћеш	орат ће1 ораће	орат ћемо1 ораћемо	орат ћете1 ораћете	орат ће1 ораће
	Future II	бу̏де̄м орао2	бу̏де̄ш орао2	бу̏де̄ орао2	бу̏де̄мо орали2	бу̏де̄те орали2	бу̏дӯ орали2
Past	Perfect	орао сам2	орао си2	орао је2	орали смо2	орали сте2	орали су2
	Pluperfect3	би̏о сам орао2	би̏о си орао2	би̏о је орао2	би́ли смо орали2	би́ли сте орали2	би́ли су орали2
	Imperfect	орах	ораше	ораше	орасмо	орасте	ораху
Conditional I		орао бих2	орао би2	орао би2	орали бисмо2	орали бисте2	орали би2
Conditional II4		би̏о бих орао2	би̏о би орао2	би̏о би орао2	би́ли бисмо орали2	би́ли бисте орали2	би́ли би орали2
Imperative		—	ори	—	оримо	орите	—
Active past participle		орао m / орала f / орало n			орали m / орале f / орала n
Passive past participle		оран m / орана f / орано n			орани m / оране f / орана n
1   Croatian spelling: others omit the infinitive suffix completely and bind the clitic. 2   For masculine nouns; a feminine or neuter agent would use the feminine and neuter gender forms of the active past participle and auxiliary verb, respectively. 3   Often replaced by the past perfect in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (to be) is routinely dropped. 4   Often replaced by the conditional I in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (to be) is routinely dropped.   *Note: The aorist and imperfect were not present in, or have nowadays fallen into disuse in, many dialects and therefore they are routinely replaced by the past perfect in both formal and colloquial speech.

Derived terms

• изо̀рати
• поо̀рати
• прео̀рати
• разо̀рати
• узо̀рати
• зао̀рати

Further reading

• “орати” in Hrvatski jezični portal

Ukrainian

Etymology

Inherited from Old Ruthenian ора́ти (oráti), from Old East Slavic орати (orati), from Proto-Slavic *oràti, from Proto-Balto-Slavic *árˀtei, from Proto-Indo-European *h₂éryeti, from Proto-Indo-European *h₂erh₃-.

Pronunciation

• IPA^(key): [ɔˈrate]

• Audio

  (file)

Verb

ора́ти • (oráty) impf

1. (transitive) to plough/plow, to till

Conjugation

Conjugation of ора́ти, ора́ть (class 6b, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	ора́ти, ора́ть oráty, orátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	о́раний óranyj impersonal: о́рано órano
adverbial	орючи́ orjučý	ора́вши orávšy
	present tense	future tense
1st singular я	орю́ orjú	бу́ду ора́ти, бу́ду ора́ть, ора́тиму búdu oráty, búdu orátʹ, orátymu
2nd singular ти	оре́ш oréš	бу́деш ора́ти, бу́деш ора́ть, ора́тимеш búdeš oráty, búdeš orátʹ, orátymeš
3rd singular він / вона / воно	оре́ oré	бу́де ора́ти, бу́де ора́ть, ора́тиме búde oráty, búde orátʹ, orátyme
1st plural ми	оре́м, оремо́ orém, oremó	бу́демо ора́ти, бу́демо ора́ть, ора́тимемо, ора́тимем búdemo oráty, búdemo orátʹ, orátymemo, orátymem
2nd plural ви	орете́ oreté	бу́дете ора́ти, бу́дете ора́ть, ора́тимете búdete oráty, búdete orátʹ, orátymete
3rd plural вони	орю́ть orjútʹ	бу́дуть ора́ти, бу́дуть ора́ть, ора́тимуть búdutʹ oráty, búdutʹ orátʹ, orátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	орі́м, орі́мо orím, orímo
second-person	ори́ orý	орі́ть orítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	ора́в oráv	ора́ли orály
feminine я / ти / вона	ора́ла orála
neuter воно	ора́ло orálo

Derived terms

• ора́тися impf (orátysja)

Prefixed verbs

• ви́орати pf (výoraty), вио́рювати impf (vyórjuvaty)
• ви́оратися pf (výoratysja), вио́рюватися impf (vyórjuvatysja)
• відора́ти pf (vidoráty), відо́рювати impf (vidórjuvaty)
• відора́тися pf (vidorátysja), відо́рюватися impf (vidórjuvatysja)
• вора́ти pf (voráty), во́рювати impf (vórjuvaty)
• вора́тися pf (vorátysja), во́рюватися impf (vórjuvatysja)
• доора́ти pf (dooráty), доо́рювати impf (doórjuvaty)
• доора́тися pf (doorátysja), доо́рюватися impf (doórjuvatysja)
• заора́ти pf (zaoráty), зао́рювати impf (zaórjuvaty)
• заора́тися pf (zaorátysja), зао́рюватися impf (zaórjuvatysja)
• зора́ти pf (zoráty), зо́рювати impf (zórjuvaty)
• зора́тися pf (zorátysja), зо́рюватися impf (zórjuvatysja)
• наора́ти pf (naoráty), нао́рювати impf (naórjuvaty)
• наора́тися pf (naorátysja), нао́рюватися impf (naórjuvatysja)
• переора́ти pf (pereoráty), перео́рювати impf (pereórjuvaty)
• переора́тися pf (pereorátysja), перео́рюватися impf (pereórjuvatysja)
• підора́ти pf (pidoráty), підо́рювати impf (pidórjuvaty)
• підора́тися pf (pidorátysja), підо́рюватися impf (pidórjuvatysja)
• поора́ти pf (pooráty)
• приора́ти pf (pryoráty), прио́рювати impf (pryórjuvaty)
• приора́тися pf (pryorátysja), прио́рюватися impf (pryórjuvatysja)
• проора́ти pf (prooráty), проо́рювати impf (proórjuvaty)
• проора́тися pf (proorátysja), проо́рюватися impf (proórjuvatysja)
• розора́ти pf (rozoráty), розо́рювати impf (rozórjuvaty)
• розора́тися pf (rozorátysja), розо́рюватися impf (rozórjuvatysja)
• уора́ти pf (uoráty), уо́рювати impf (uórjuvaty)
• уора́тися pf (uorátysja), уо́рюватися impf (uórjuvatysja)

 

• ора́ло n (orálo)
• ора́ч m (oráč)
• ора́тай m (orátaj)

Related terms

• ра́ло m (rálo)
• рі́лля n (ríllja)

References

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “орати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “орати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “орати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)