те

See also: тэ, -те, т. е., т.е., and Appendix:Variations of "te"

Bulgarian

Etymology

From earlier тѣ (tě). Formed under the influence of Old Church Slavonic тѣхъ (těxŭ), тѣмъ (těmŭ), тѣми (těmi).

Pronunciation

• IPA^(key): [tɛ]

• Audio (Standard Bulgarian):

  (file)

• Rhymes: -tɛ

Pronoun

те • (te) (personal)

1. They; the third-person plural pronoun in the nominative case, used as the subject of a verb.

   Те току-що пристигнаха.

   Te toku-što pristignaha.

   They have just arrived.

   Те са по-ниски от мен.

   Te sa po-niski ot men.

   They are shorter than me.

2. short form of the second-person singular pronoun in the accusative case, used as the direct object of a verb; you

   Обичам те.

   Običam te.

   I love you.

   Може ли да те попитам нещо?

   Može li da te popitam nešto?

   Can I ask you something?

Related terms

Bulgarian personal pronouns

			nominative (subject)	accusative (direct complement)		dative (indirect complement)		prepositional
				full	short	full	short
singular	first person		аз (az)	мен (men) ме́не (méne)	ме (me)	ме́не (méne)	ми (mi)	мен (men) ме́не (méne)
	second person	informal	ти (ti)	теб (teb) те́бе (tébe)	те (te)	те́бе (tébe)	ти (ti)	теб (teb) те́бе (tébe)
		formal	Ви́е (Víe)	Вас (Vas)	Ви (Vi)	Вам (Vam)	Ви (Vi)	Вас (Vas)
	third person	masculine	той (toj)	не́го (négo)	го (go)	не́му (nému)	му (mu)	не́го (négo)
		feminine	тя (tja)	не́я (néja)	я (ja)	ней (nej)	ѝ (ì)	не́я (néja)
		neuter	то (to)	не́го (négo)	го (go)	не́му (nému)	му (mu)	не́го (négo)
plural	first person		ни́е (níe) ний (nij)	нас (nas)	ни (ni)	нам (nam)	ни (ni)	нас (nas)
	second person	informal	ви́е (víe) вий (vij)	вас (vas)	ви (vi)	вам (vam)	ви (vi)	вас (vas)
		formal	Ви́е (Víe)	Вас (Vas)	Ви (Vi)	Вам (Vam)	Ви (Vi)	Вас (Vas)
	third person		те (te)	тях (tjah)	ги (gi)	тям (tjam)	им (im)	тях (tjah)

Eastern Mari

Etymology

(This etymology is missing or incomplete. Please add to it, or discuss it at the Etymology scriptorium.)

Pronunciation

• IPA^(key): /te/
• Rhymes: -e
• Hyphenation: те

Pronoun

те • (te)

1. (personal) you (plural and/or formal)

   те марла кутыреда?

   te marla kutyreda?

   do you speak Mari?

Declension

Personal pronouns
	nominative	accusative	genitive	dative
1st sg	мый (myj)	мыйым (myjym)	мыйын (myjyn)	мыланем (mylańem) ~ мылам (mylam)
2nd sg	тый (tyj)	тыйым (tyjym)	тыйын (tyjyn)	тыланет (tylańet) ~ мылат (mylat)
3rd sg	тудо (tudo)	тудым (tudym)	тудын (tudyn)	тудлан (tudlan)
1st pl	ме (me)	мемнам (memnam)	мемнан (memnan)	мыланна (mylanna)
2nd pl	те (te)	тендам (tendam)	тендан (tendan)	тыланда (tylanda)
3rd pl	нуно (nuno)	нуным (nunym)	нунын (nunyn)	нунылан (nunylan)
*) There are two forms for personal pronouns in the first and second persons singular in the dative: мыланем (mylańem) ~ мылам (mylam) and тыланет (tylańet) ~ тылат (tylat). There is no overt difference in usage between the two forms. The nominative forms мый (myj) and mый (myj) also have long forms, мые and тые (tyje); these are typically encountered in poetic speech.

Derived terms

pronouns

• тендан (tendan)

References

• J. Bradley et al. (2023), “те”, in The Mari Web Project: Mari-English Dictionary, University of Vienna

Erzya

Etymology

From Proto-Mordvinic *ťä, from Proto-Uralic *tä (“this”). Cognate with Moksha тя (tä), Finnish tämä, Estonian tema, Skolt Sami tät, Udmurt та (ta), Hungarian teg- in tegnap, Tundra Nenets тей (ťej).

Pronoun

те • (te)

1. this

   Мон важодян те столенть экшсэ.

   Mon važoďan te stolenť ekšsë.

   I work at this desk.

   • 1865, Ferdinand Johann Wiedemann, Das Evangelium des Matthäus ersamordwinisch, page 29:

     I tuź kuľa tede vese te mastorga.

     News of this spread through all that region.

     (literally, “[...] through all this region.”)

Declension

Declension of те (te)

	singular	plural
nominative	те (te)	неть (neť), не (ne), нетне (netne)
genitive	тень (teń)	нетнень (netneń), нень (neń)
dative	тенень (teneń)	нетненень (netneneń), ненень (neneń)
ablative	теде (tede)	нетнеде (netnede), ненде (nende)
inessive	теньсэ (tensë), тень эйсэ (teń ejsë)	нетнесэ (netnesë), неньсэ (nensë)
elative	теньстэ (tenstë), тень эйстэ (teń ejstë)	нетнестэ (netnestë), неньстэ (nenstë)
illative	теньс (teńs), тень эйс (teń ejs)	нетнес (netnes), неньс (neńs)
prolative	теньга (teńga), тень эзга (teń ezga)	нетнева (netneva), неньга (neńga)
translative	текс (teks)	нетнекс (netneks), ненькс (neńks)
abessive	тентеме (tenteme)	нетневтеме (netnevteme), нентеме (nenteme)
comparative	теньшка (teńška)	нетнешка (netneška), неньшка (neńška)

References

• B. A. Serebrennikov; R. N. Buzakova; M. V. Mosin (1993), “те”, in Эрзянь-рузонь валкс [Erzya-Russian dictionary], Moscow: Русский язык, →ISBN
• Entry #1034 in Uralonet, online Uralic etymological database of the Hungarian Research Centre for Linguistics.
• Keresztes, László (1986), Geschichte der mordwinischen Konsonantismus II. Etymologisches Belegmaterial‎^[2], Szeged: Studia Uralo-Altaica 26.

Macedonian

Pronunciation

• IPA^(key): [tɛ]

Conjunction

те • (te)

1. at times... at other times...
2. now... now... (indicates two alternating situations)

Pronoun

те • (te)

1. Short direct object form of ти (ti).

Old Novgorodian

Etymology

Inherited from Proto-Slavic *tъ, from Proto-Balto-Slavic *tas m, *tāˀ f, *ta n, from Proto-Indo-European *só m, *séh₂ f, *tód n. First attested in c. 1025‒1050. Cognate with Old East Slavic тъ (tŭ), Old Ruthenian той (toj), Old Church Slavonic тъ (tŭ), Old Polish ten.

Pronunciation

• Hyphenation: те

Pronoun

те • (te)

1. this, that

Declension

Declension of те (hard pronominal)

	singular			dual			plural
	masculine	neuter	feminine	masculine	neuter	feminine	masculine	neuter	feminine
nominative	те te	то to	та ta	та ta	тѣ tě		ти ti	та ta	тꙑ ty
genitive	того togo		тоѣ tojě	тою toju			тѣхъ těxŭ
dative	томоу tomu		тои toi	тѣма těma			тѣмъ těmŭ
accusative	тъ tŭ	то to	тѫ tǫ	та ta	тѣ tě		тꙑ ty	та ta	тꙑ ty
instrumental	тѣмь těmĭ		тоѭ tojǫ	тѣма těma			тѣми těmi
locative	томь tomĭ		тои toi	тою toju			тѣхъ těxŭ

Early Old Novgorodian declension (until c. 1225 CE), prior to the loss of yers.

Further reading

• “тотъ”, in Birchbark Letters Corpus, 2003–2026

Russian

Etymology 1

Pronunciation

• IPA^(key): [tʲe]

• Audio:

  (file)

Determiner

те • (te) pl (demonstrative)

1. inflection of тот (tot):
   1. nominative plural
   2. inanimate accusative plural

Pronoun

те • (te) pl (demonstrative)

1. inflection of тот (tot):
   1. nominative plural
   2. inanimate accusative plural

Etymology 2

Pronunciation

• IPA^(key): [tʲe]

Pronoun

те • (te)

1. (colloquial) apocopic form of тебе́ (tebé)
   • 1985, Nautilus Pompilius [Nautilus Pompilius], “Алчи, Алчи”, in Невидимка:

     Ма́ма, ма́стер дя́дя Ко́ля
     Ждёт давно́ меня́ внизу́.
     Вот те но́жик, вот те спи́чки.
     Я на рабо́ту выхожу́.

     Máma, máster djádja Kólja
     Ždjot davnó menjá vnizú.
     Vot te nóžik, vot te spíčki.
     Ja na rabótu vyxožú.

     (please add an English translation of this quotation)

Serbo-Croatian

Etymology 1

Pronoun

те ? (Latin spelling te)

1. of you (clitic genitive singular of ти̑ (“you”))
2. you (clitic accusative singular of ти̑ (“you”))

Declension

Declension of те

	singular	plural
nominative	ти̑	ви̑
genitive	те̏бе, те	ва̑с, вас
dative	те̏би, ти	ва̏ма, вам
accusative	те̏бе, те	ва̑с, вас
vocative	ти	ви̑
locative	те̏би	ва̏ма
instrumental	то̏бо̄м	ва̏ма

Etymology 2

Inherited from Proto-Slavic *ta. Compare Ukrainian та (ta).

Conjunction

те (Latin spelling te)

1. and

Udi

Etymology

From Aghwan 𐔸𐔴 (te).

Determiner

те • (te)

1. no

   — Ви баба арене? — Те.

   — Vi baba arene? — Te.

   — Has your dad arrived? — No.

Further reading

• Gippert J., Schulze W., Aleksidze Z., Mahé J.-P., editors (2009), The Caucasian Albanian Palimpsests of Mount Sinai (Monumenta Palaeographica Medii Aevi: Series Ibero-Caucasica; 2), volume 1, Turnhout: Brepols, →ISBN, page II-55
• Gukasjan, Vorošil (1974), “те”, in Удинско-азербайджанско-русский словарь [Udi–Azerbaijani–Russian Dictionary]‎^[3], Baku: Academy Press, page 204

Ukrainian

Pronunciation

• IPA^(key): [tɛ]

• Audio:

  (file)

Determiner

те • (te)

1. nominative/accusative/vocative neuter singular of той (toj)

Coordinate terms

Ukrainian correlatives

		interrogative	proximal	distal	indefinite	elective	universal	negative	alternative
thing		що (ščo)	це (ce) се (se)	то (to) те (te)	щось (ščosʹ) де́що (déščo)	будь-що (budʹ-ščo) аби́що (abýščo) що-не́будь (ščo-nébudʹ)	усе́ (usé) все (vse)	ніщо́ (niščó) нічо́го (ničóho)	і́нше (ínše)
person	masculine	хто (xto)	цей (cej) сей (sej)	той (toj)	хтось (xtosʹ) де́хто (déxto)	будь-хто (budʹ-xto) аби́хто (abýxto) хто-не́будь (xto-nébudʹ)	уве́сь (uvésʹ) весь (vesʹ) ввесь (vvesʹ)	ніхто́ (nixtó)	і́нший (ínšyj)
	feminine		ця (cja) ся (sja)	та (ta)			уся́ (usjá) вся (vsja)		і́нша (ínša)
	plural		ці (ci) сі (si)	ті (ti)			усі́ (usí) всі (vsi)		і́нші (ínši) ре́шта (réšta)
	possessive	чий (čyj) кого́ (kohó)	цього́ (cʹohó) сього́ (sʹohó)	того́ (tohó)	чийсь (čyjsʹ) де́чий (déčyj) кого́сь (kohósʹ) де́кого (dékoho)	будь-чий (budʹ-čyj) аби́чий (abýčyj) чий-не́будь (čyj-nébudʹ)	усього́ (usʹohó) всього́ (vsʹohó)	нічи́й (ničýj) ніко́го (nikóho)	і́ншого (ínšoho)
manner		як (jak)	сяк (sjak)	так (tak)	я́кось (jákosʹ) де́як (déjak)	будь-як (budʹ-jak) аби́як (abýjak) як-не́будь (jak-nébudʹ)	уся́ко (usjáko) вся́ко (vsjáko) усіля́ко (usiljáko) всіля́ко (vsiljáko)	нія́к (niják)	іна́кше (inákše) і́наче (ínače)
quality		яки́й (jakýj) котри́й (kotrýj)	сяки́й (sjakýj)	таки́й (takýj)	яки́йсь (jakýjsʹ) де́який (déjakyj) котри́йсь (kotrýjsʹ) де́котрий (dékotryj) пе́вний (pévnyj)	будь-який (budʹ-jakyj) аби́який (abýjakyj) яки́й-не́будь (jakýj-nébudʹ) котри́й-не́будь (kotrýj-nébudʹ)	ко́жний (kóžnyj) уся́к (usják) всяк (vsjak) уся́кий (usjákyj) вся́кий (vsjákyj) усіля́кий (usiljákyj) всіля́кий (vsiljákyj)	нія́кий (nijákyj) жо́дний (žódnyj)	іна́кший (inákšyj) іна́чий (ináčyj)
time		коли́ (kolý)	тепе́р (tepér) ни́ні (nýni) за́раз (záraz)	тоді́ (todí)	коли́сь (kolýsʹ) де́коли (dékoly)	будь-коли́ (budʹ-kolý) аби́коли (abýkoly) коли́-не́будь (kolý-nébudʹ)	за́вжди (závždy) повсякча́с (povsjakčás) всякча́с (vsjakčás) завсі́ди (zavsídy) усігди́ (usihdý) всігди́ (vsihdý)	ніко́ли (nikóly)	і́нколи (ínkoly)
place		де (de)	тут (tut) о́сьде (ósʹde)	там (tam) о́нде (ónde)	десь (desʹ) де-не-де (de-ne-de)	будь-де (budʹ-de) аби́де (abýde) де-не́будь (de-nébudʹ)	усю́ди (usjúdy) всю́ди (vsjúdy) скрізь (skrizʹ) повсю́ди (povsjúdy)	ніде́ (nidé)	і́нде (índe)
origin		зві́дки (zvídky) звідкіля́ (zvidkiljá) зві́дкіль (zvídkilʹ) відкіля́ (vidkiljá) ві́дкіль (vídkilʹ) одкіля́ (odkiljá) о́дкіль (ódkilʹ)	зві́дси (zvídsy) звідсіля́ (zvidsiljá) зві́дсіль (zvídsilʹ) відсіля́ (vidsiljá) ві́дсіль (vídsilʹ) одсіля́ (odsiljá) о́дсіль (ódsilʹ)	зві́дти (zvídty) звідтіля́ (zvidtiljá) зві́дтіль (zvídtilʹ) відтіля́ (vidtiljá) ві́дтіль (vídtilʹ) одтіля́ (odtiljá) о́дтіль (ódtilʹ)	зві́дкись (zvídkysʹ) звідкіля́сь (zvidkiljásʹ) відкіля́сь (vidkiljásʹ) одкіля́сь (odkiljásʹ)	зві́дки-не́будь (zvídky-nébudʹ)	відусю́ди (vidusjúdy) зусю́ди (zusjúdy) відусі́ль (vidusílʹ) звідусі́ль (zvidusílʹ) звідусю́ди (zvidusjúdy)	нізві́дки (nizvídky)
direction		куди́ (kudý)	сюди́ (sjudý)	туди́ (tudý)	куди́сь (kudýsʹ) де́куди (dékudy)	будь-куди́ (budʹ-kudý) аби́куди (abýkudy) куди́-не́будь (kudý-nébudʹ)	довсю́ди (dovsjúdy)	ніку́ди (nikúdy)	і́нкуди (ínkudy)
quantity		скі́льки (skílʹky)	ості́льки (ostílʹky) сті́лькись (stílʹkysʹ)	сті́льки (stílʹky)	скі́лькись (skílʹkysʹ) де́кілька (dékilʹka)	будь-скі́льки (budʹ-skílʹky) cкі́льки-не́будь (ckílʹky-nébudʹ)	по́вністю (póvnistju) цілко́м (cilkóm)	ніскі́льки (niskílʹky) аніскі́льки (aniskílʹky)