знати

Carpathian Rusyn

Etymology

From Old East Slavic знати (znati), from Proto-Slavic *znati, from Proto-Indo-European *ǵneh₃-.

Verb

зна́ти • (znáty) impf

1. to know

Old Church Slavonic

Etymology

Inherited from Proto-Slavic *znati, from Proto-Indo-European *ǵneh₃-.

Verb

знати • (znati) impf

1. to know

Conjugation

Conjugation of знати

infinitive	знати (znati)
supine	знатъ (znatŭ)
	singular			dual			plural
	masculine	neuter	feminine	masculine	neuter	feminine	masculine	neuter	feminine
l-participle	зналъ (znalŭ)	знало (znalo)	знала (znala)	знала (znala)	зналѣ (znalě)	зналѣ (znalě)	знали (znali)	знала (znala)	зналꙑ (znaly)
	singular			dual			plural
	1st	2nd	3rd	1st	2nd	3rd	1st	2nd	3rd
	азъ	тꙑ	тъ	вѣ	ва	та	мꙑ	вꙑ	ти
present	знаѭ (znajǫ)	знаѥши (znaješi)	знаѥтъ (znajetŭ)	знаѥвѣ (znajevě)	знаѥта (znajeta)	знаѥте, знаѥта (znajete, znajeta)	знаѥмъ (znajemŭ)	знаѥте (znajete)	знаѭтъ (znajǫtŭ)
imperfect	знаахъ (znaaxŭ)	знааше (znaaše)	знааше (znaaše)	знааховѣ (znaaxově)	знаашета (znaašeta)	знаашете, знаашета (znaašete, znaašeta)	знаахомъ (znaaxomŭ)	знаашете (znaašete)	знаахѫ (znaaxǫ)
aorist	знахъ (znaxŭ)	зна (zna)	зна (zna)	знаховѣ (znaxově)	знаста (znasta)	знасте, знаста (znaste, znasta)	знахомъ (znaxomŭ)	знасте (znaste)	знашѧ (znašę)
perfect1	Use the l-participle of знати and the present tense of the auxiliary verb бꙑти e.g. first-person masculine singular → зналъ ѥсмь
pluperfect1	Use the l-participle of знати and the imperfective aorist or imperfect tense of the auxiliary verb бꙑти e.g. first-person masculine singular → зналъ бѣхъ or зналъ бѣахъ
future perfect1	Use the l-participle of знати and the future tense of the auxiliary verb бꙑти e.g. first-person masculine singular → зналъ бѫдѫ
conditional1	Use the l-participle of знати and the conditional mood2 or perfective aorist tense of the auxiliary verb бꙑти e.g. first-person masculine singular → зналъ бимь or зналъ бꙑхъ
imperative	—	знаи (znai)	знаи (znai)	знаивѣ (znaivě)	знаита (znaita)	—	знаимъ (znaimŭ)	знаите (znaite)	—

¹ Except first/second-person neuter singular/dual/plural.
² The dual forms are unattested.
See also Old Church Slavonic grammar § Verbs on WikipediaWikipedia .

Present active participle of знати

short forms
	singular			dual			plural
	masculine	neuter	feminine	masculine	neuter	feminine	masculine	neuter	feminine
nominative	знаѩ (znaję)		знаѭщи (znajǫšti)	знаѭща (znajǫšta)	знаѭщи (znajǫšti)		знаѭще (znajǫšte)	знаѭща (znajǫšta)	знаѭщѧ (znajǫštę)
genitive	знаѭща (znajǫšta)		знаѭщѧ (znajǫštę)	знаѭщоу (znajǫštu)			знаѭщь (znajǫštĭ)
dative	знаѭщоу (znajǫštu)		знаѭщи (znajǫšti)	знаѭщема (znajǫštema)		знаѭщама (znajǫštama)	знаѭщемъ (znajǫštemŭ)		знаѭщамъ (znajǫštamŭ)
accusative	знаѭщь (znajǫštĭ)	знаѭще (znajǫšte)	знаѭщѫ (znajǫštǫ)	знаѭща (znajǫšta)	знаѭщи (znajǫšti)		знаѭщѧ (znajǫštę)	знаѭща (znajǫšta)	знаѭщѧ (znajǫštę)
instrumental	знаѭщемь (znajǫštemĭ)		знаѭщеѭ (znajǫštejǫ)	знаѭщема (znajǫštema)		знаѭщама (znajǫštama)	знаѭщи (znajǫšti)		знаѭщами (znajǫštami)
locative	знаѭщи (znajǫšti)			знаѭщоу (znajǫštu)			знаѭщихъ (znajǫštixŭ)		знаѭщахъ (znajǫštaxŭ)
long forms
nominative	знаѩи (znajęi)	знаѭщеѥ (znajǫšteje)	знаѭщиꙗ (znajǫštija)	знаѭщаꙗ (znajǫštaja)	знаѭщии (znajǫštii)		знаѭщеи, знаѭщии (znajǫštei, znajǫštii)	знаѭщаꙗ (znajǫštaja)	знаѭщѧѩ (znajǫštęję)
genitive	знаѭщаѥго (znajǫštajego)		знаѭщѧѩ (znajǫštęję)	знаѭщоую (znajǫštuju)			знаѭщиихъ (znajǫštiixŭ)
dative	знаѭщоуѥмоу (znajǫštujemu)		знаѭщии (znajǫštii)	знаѭщиима (znajǫštiima)			знаѭщиимъ (znajǫštiimŭ)
accusative	знаѭщии (znajǫštii)	знаѭщеѥ (znajǫšteje)	знаѭщѫѭ (znajǫštǫjǫ)	знаѭщаꙗ (znajǫštaja)	знаѭщии (znajǫštii)		знаѭщѧѩ (znajǫštęję)	знаѭщаꙗ (znajǫštaja)	знаѭщѧѩ (znajǫštęję)
instrumental	знаѭщиимь (znajǫštiimĭ)		знаѭщѫѭ (znajǫštǫjǫ)	знаѭщиима (znajǫštiima)			знаѭщиими (znajǫštiimi)
locative	знаѭщиимь (znajǫštiimĭ)		знаѭщии (znajǫštii)	знаѭщоую (znajǫštuju)			знаѭщиихъ (znajǫštiixŭ)

Present passive participle of знати

short forms
	singular			dual			plural
	masculine	neuter	feminine	masculine	neuter	feminine	masculine	neuter	feminine
nominative	знаѥмъ (znajemŭ)	знаѥмо (znajemo)	знаѥма (znajema)	знаѥма (znajema)	знаѥмѣ (znajemě)		знаѥми (znajemi)	знаѥма (znajema)	знаѥмꙑ (znajemy)
genitive	знаѥма (znajema)		знаѥмꙑ (znajemy)	знаѥмоу (znajemu)			знаѥмъ (znajemŭ)
dative	знаѥмоу (znajemu)		знаѥмѣ (znajemě)	знаѥмома (znajemoma)		знаѥмама (znajemama)	знаѥмомъ (znajemomŭ)		знаѥмамъ (znajemamŭ)
accusative	знаѥмъ (znajemŭ)	знаѥмо (znajemo)	знаѥмѫ (znajemǫ)	знаѥма (znajema)	знаѥмѣ (znajemě)		знаѥмꙑ (znajemy)	знаѥма (znajema)	знаѥмꙑ (znajemy)
instrumental	знаѥмомь (znajemomĭ)		знаѥмоѭ (znajemojǫ)	знаѥмома (znajemoma)		знаѥмама (znajemama)	знаѥмꙑ (znajemy)		знаѥмами (znajemami)
locative	знаѥмѣ (znajemě)			знаѥмоу (znajemu)			знаѥмѣхъ (znajeměxŭ)		знаѥмахъ (znajemaxŭ)
long forms
nominative	знаѥмꙑи (znajemyi)	знаѥмоѥ (znajemoje)	знаѥмаꙗ (znajemaja)	знаѥмаꙗ (znajemaja)	знаѥмѣи (znajeměi)		знаѥмии (znajemii)	знаѥмаꙗ (znajemaja)	знаѥмꙑѩ (znajemyję)
genitive	знаѥмaѥго (znajemajego)		знаѥмꙑѩ (znajemyję)	знаѥмоую (znajemuju)			знаѥмꙑихъ (znajemyixŭ)
dative	знаѥмоуѥмоу (znajemujemu)		знаѥмѣи (znajeměi)	знаѥмꙑима (znajemyima)			знаѥмꙑимъ (znajemyimŭ)
accusative	знаѥмꙑи (znajemyi)	знаѥмоѥ (znajemoje)	знаѥмѫѭ (znajemǫjǫ)	знаѥмаꙗ (znajemaja)	знаѥмѣи (znajeměi)		знаѥмꙑѩ (znajemyję)	знаѥмаꙗ (znajemaja)	знаѥмꙑѩ (znajemyję)
instrumental	знаѥмꙑимь (znajemyimĭ)		знаѥмѫѭ (znajemǫjǫ)	знаѥмꙑима (znajemyima)			знаѥмꙑими (znajemyimi)
locative	знаѥмѣѥмь (znajemějemĭ)		знаѥмѣи (znajeměi)	знаѥмоую (znajemuju)			знаѥмꙑихъ (znajemyixŭ)

Past active participle of знати

short forms
	singular			dual			plural
	masculine	neuter	feminine	masculine	neuter	feminine	masculine	neuter	feminine
nominative	знавъ (znavŭ)		знавъши (znavŭši)	знавъша (znavŭša)	знавъши (znavŭši)		знавъше (znavŭše)	знавъша (znavŭša)	знавъшѧ (znavŭšę)
genitive	знавъша (znavŭša)		знавъшѧ (znavŭšę)	знавъшоу (znavŭšu)			знавъшь (znavŭšĭ)
dative	знавъшоу (znavŭšu)		знавъши (znavŭši)	знавъшема (znavŭšema)		знавъшама (znavŭšama)	знавъшемъ (znavŭšemŭ)		знавъшамъ (znavŭšamŭ)
accusative	знавъшь (znavŭšĭ)	знавъше (znavŭše)	знавъшѫ (znavŭšǫ)	знавъша (znavŭša)	знавъши (znavŭši)		знавъшѧ (znavŭšę)	знавъша (znavŭša)	знавъшѧ (znavŭšę)
instrumental	знавъшемь (znavŭšemĭ)		знавъшеѭ (znavŭšejǫ)	знавъшема (znavŭšema)		знавъшама (znavŭšama)	знавъши (znavŭši)		знавъшами (znavŭšami)
locative	знавъши (znavŭši)			знавъшоу (znavŭšu)			знавъшихъ (znavŭšixŭ)		знавъшахъ (znavŭšaxŭ)
long forms
nominative	знавꙑи (znavyi)	знавъшеѥ (znavŭšeje)	знавъшиꙗ (znavŭšija)	знавъшаꙗ (znavŭšaja)	знавъшии (znavŭšii)		знавъшеи, знавъшии (znavŭšei, znavŭšii)	знавъшаꙗ (znavŭšaja)	знавъшѧѩ (znavŭšęję)
genitive	знавъшаѥго (znavŭšajego)		знавъшѧѩ (znavŭšęję)	знавъшоую (znavŭšuju)			знавъшиихъ (znavŭšiixŭ)
dative	знавъшоуѥмоу (znavŭšujemu)		знавъшии (znavŭšii)	знавъшиима (znavŭšiima)			знавъшиимъ (znavŭšiimŭ)
accusative	знавъшии (znavŭšii)	знавъшеѥ (znavŭšeje)	знавъшѫѭ (znavŭšǫjǫ)	знавъшаꙗ (znavŭšaja)	знавъшии (znavŭšii)		знавъшѧѩ (znavŭšęję)	знавъшаꙗ (znavŭšaja)	знавъшѧѩ (znavŭšęję)
instrumental	знавъшиимь (znavŭšiimĭ)		знавъшѫѭ (znavŭšǫjǫ)	знавъшиима (znavŭšiima)			знавъшиими (znavŭšiimi)
locative	знавъшиимь (znavŭšiimĭ)		знавъшии (znavŭšii)	знавъшоую (znavŭšuju)			знавъшиихъ (znavŭšiixŭ)

Past passive participle of знати

short forms
	singular			dual			plural
	masculine	neuter	feminine	masculine	neuter	feminine	masculine	neuter	feminine
nominative	знанъ (znanŭ)	знано (znano)	знана (znana)	знана (znana)	знанѣ (znaně)		знани (znani)	знана (znana)	знанꙑ (znany)
genitive	знана (znana)		знанꙑ (znany)	знаноу (znanu)			знанъ (znanŭ)
dative	знаноу (znanu)		знанѣ (znaně)	знанома (znanoma)		знанама (znanama)	знаномъ (znanomŭ)		знанамъ (znanamŭ)
accusative	знанъ (znanŭ)	знано (znano)	знанѫ (znanǫ)	знана (znana)	знанѣ (znaně)		знанꙑ (znany)	знана (znana)	знанꙑ (znany)
instrumental	знаномь (znanomĭ)		знаноѭ (znanojǫ)	знанома (znanoma)		знанама (znanama)	знанꙑ (znany)		знанами (znanami)
locative	знанѣ (znaně)			знаноу (znanu)			знанѣхъ (znaněxŭ)		знанахъ (znanaxŭ)
long forms
nominative	знанꙑи (znanyi)	знаноѥ (znanoje)	знанаꙗ (znanaja)	знанаꙗ (znanaja)	знанѣи (znaněi)		знании (znanii)	знанаꙗ (znanaja)	знанꙑѩ (znanyję)
genitive	знанaѥго (znanajego)		знанꙑѩ (znanyję)	знаноую (znanuju)			знанꙑихъ (znanyixŭ)
dative	знаноуѥмоу (znanujemu)		знанѣи (znaněi)	знанꙑима (znanyima)			знанꙑимъ (znanyimŭ)
accusative	знанꙑи (znanyi)	знаноѥ (znanoje)	знанѫѭ (znanǫjǫ)	знанаꙗ (znanaja)	знанѣи (znaněi)		знанꙑѩ (znanyję)	знанаꙗ (znanaja)	знанꙑѩ (znanyję)
instrumental	знанꙑимь (znanyimĭ)		знанѫѭ (znanǫjǫ)	знанꙑима (znanyima)			знанꙑими (znanyimi)
locative	знанѣѥмь (znanějemĭ)		знанѣи (znaněi)	знаноую (znanuju)			знанꙑихъ (znanyixŭ)

Synonyms

• вѣдѣти (věděti)

Derived terms

• богопознание (bogopoznanije)
• знакъ (znakŭ)
• знамѧ (znamę)
• знаньство (znanĭstvo)
• познавати (poznavati)
• познание (poznanije)
• познати (poznati)

Further reading

• “знати”, in GORAZD [Old Church Slavonic Digital Hub], http://gorazd.org, 2016—2026

Old East Slavic

Etymology

From Proto-Slavic *znati. Cognates include Old Church Slavonic знати (znati) and Old Polish znać.

Pronunciation

• IPA^(key): /ˈznɑti/→/ˈznatʲi/→/ˈznatʲi/

• (ca. 9^th CE) IPA^(key): /ˈznɑti/
• (ca. 11^th CE) IPA^(key): /ˈznatʲi/
• (ca. 13^th CE) IPA^(key): /ˈznatʲi/

• Hyphenation: зна‧ти

Verb

знати (znati) impf

1. (transitive) to know

Conjugation

Conjugation of знати (type III verb)

		Singular	Dual	Plural
Present	1st	знаѭ znajǫ	знаевѣ znajevě	знаемъ znajemŭ
	2nd	знаеши znaješi	знаета znajeta	знаете znajete
	3rd	знаеть znajetĭ	знаета znajeta	знаѭть znajǫtĭ
Aorist	1st	знахъ znaxŭ	знаховѣ znaxově	знахомъ znaxomŭ
	2nd	зна zna	знаста znasta	знасте znaste
	3rd	зна zna	знаста znasta	знаша znaša
Imperfect	1st	знахъ znaxŭ	знаховѣ znaxově	знахомъ znaxomŭ
	2nd	знаше znaše	знаста znasta	знасте znaste
	3rd	знаше znaše	знаста znasta	знахѫ, знахѫть znaxǫ, znaxǫtĭ
Imperative		знаи znai	знаита znaita	знаите znaite
Cohortative		— —	знаивѣ znaivě	знаимъ znaimŭ
Present Active Participle		Present Passive Participle	Past Active Participle	Past Passive Participle
знаѧ znaję		знаемъ znajemŭ	знавъ znavŭ	знатъ znatŭ
L-Participle		Infinitive	Supine
зналъ znalŭ		знати znati	знатъ znatŭ

Descendants

• Old Ruthenian: зна́ти (znáti)
  • Belarusian: знаць (znacʹ)
  • Carpathian Rusyn: зна́ти (znáty)
  • Ukrainian: зна́ти (znáty)
• Russian: знать (znatʹ)

References

• Sreznevsky, Izmail I. (1893), “знати”, in Матеріалы для Словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ [Materials for the Dictionary of the Old East Slavic Language Based on Written Monuments]‎^[1] (in Russian), volume 1 (А – К), Saint Petersburg: Department of Russian Language and Literature of the Imperial Academy of Sciences, column 991

Russian

Pronunciation

• IPA^(key): [ˈznatʲɪ]

Noun

зна́ти • (znáti) f inan

1. genitive/dative/prepositional singular of знать (znatʹ)

Serbo-Croatian

Etymology

Inherited from Proto-Slavic *znati, from Proto-Indo-European *ǵneh₃-. Cognate with Bulgarian зная (znaja), Russian знать (znatʹ).

Pronunciation

• IPA^(key): /znâti/
• Hyphenation: зна‧ти

Verb

зна̏ти impf (Latin spelling znȁti)

1. (ambitransitive) to know

   Знам да си алергичан на мачке. ― I know that you are allergic to cats.

   Реци ми да знам ― Tell me so that I Know (song by Vlado Georgiev)

2. (ambitransitive) to know, to be familiar with (someone)

   Знам те најбоље ― I Know you the Best (song by Vlado Georgiev)

3. (transitive) to be privy to (a secret)
4. (transitive) to be versed in, to be familiar with (a skill)

Conjugation

Conjugation of знати

infinitive		знати
present verbal adverb		зна̏јӯћи / зна́дӯћи
past verbal adverb		—
verbal noun		—
		singular			plural
		1st	2nd	3rd	1st	2nd	3rd
present		знам / знадем	знаш / знадеш	зна / знаде	знамо / знадемо	знате / знадете	знају / знаду
future	future I	знат ћу1 знаћу	знат ћеш1 знаћеш	знат ће1 знаће	знат ћемо1 знаћемо	знат ћете1 знаћете	знат ће̄1 знаће
	future II	бу̏де̄м знао2	бу̏де̄ш знао2	бу̏де̄ знао2	бу̏де̄мо знали2	бу̏де̄те знали2	бу̏дӯ знали2
past	perfect	знао сам2	знао си2	знао је2	знали смо2	знали сте2	знали су2
	pluperfect3	би̏о сам знао2	би̏о си знао2	би̏о је знао2	би́ли смо знали2	би́ли сте знали2	би́ли су знали2
	imperfect	знах	знаше	знаше	знасмо	знасте	знаху
conditional	conditional I	знао бих2	знао би2	знао би2	знали бисмо2	знали бисте2	знали би2
	conditional II4	би̏о бих знао2	би̏о би знао2	би̏о би знао2	би́ли бисмо знали2	би́ли бисте знали2	би́ли би знали2
imperative		—	знај	—	знајмо	знајте	—
active past participle		знао m / знала f / знало n			знали m / знале f / знала n
passive past participle		знан m / знана f / знано n			знани m / знане f / знана n

¹   Croatian spelling: others omit the infinitive suffix completely and bind the clitic.
²   For masculine nouns; a feminine or neuter agent would use the feminine and neuter gender forms of the active past participle and auxiliary verb, respectively.
³   Often replaced by the past perfect in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (“to be”) is routinely dropped.
⁴   Often replaced by the conditional I in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (“to be”) is routinely dropped.
  *Note: The aorist and imperfect were not present in, or have nowadays fallen into disuse in, many dialects and therefore they are routinely replaced by the past perfect in both formal and colloquial speech.

Derived terms

• до̀знати (“to find out”)
• зна́нац m (“acquaintance”)
• зна̏но̄ст f (“science”)
• зна́ње n (“knowledge”)
• по̀знати (“to know, have knowledge of; to recognize, make out”)
• препо̀знати (“to recognize”)
• прѝзнати (“to acknowledge, recognize; to own, confess; to admit; to concede the claim; to appreciate; to plead guilty”)
• раза̀знати (“to distinguish, make out, differentiate”)
• распо̀знати (“to tell apart, recognize, discern, make out”)
• са̀знати (“to find out, come to know”)
• спо̀знати (“to comprehend, conceive; to become aware or cognizant of; to learn”)
• упо̀знати (“to get acquainted with; to meet, get introduced to; learn; experience”)

Further reading

• “знати”, in Hrvatski jezični portal [Croatian language portal] (in Serbo-Croatian), 2006–2026

Ukrainian

Etymology

From Middle Ukrainian знати (znaty), from Old East Slavic знати (znati), from Proto-Slavic *znati, from Proto-Indo-European *ǵneh₃-. Cognate with Carpathian Rusyn зна́ти (znáty), Russian знать (znatʹ), Belarusian знаць (znacʹ), etc.

Pronunciation

• IPA^(key): [ˈznate]

• Audio:

  (file)

• Rhymes: -ate
• Hyphenation: зна‧ти

Verb

зна́ти • (znáty) impf (perfective зазна́ти)

1. to know

   Я не зна́ю. ― Ja ne znáju. ― I don't know.

Conjugation

Conjugation of зна́ти, знать (class 1a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	зна́ти, знать znáty, znatʹ
participles	present tense	past tense
active	знаючий znajučyj	—
passive	—	зна́ний znányj impersonal: зна́но znáno
adverbial	зна́ючи znájučy	зна́вши znávšy
	present tense	future tense
1st singular я	зна́ю znáju	бу́ду зна́ти, бу́ду зна́ть, зна́тиму búdu znáty, búdu znátʹ, znátymu
2nd singular ти	зна́єш znáješ	бу́деш зна́ти, бу́деш зна́ть, зна́тимеш búdeš znáty, búdeš znátʹ, znátymeš
3rd singular він / вона / воно	зна́є znáje	бу́де зна́ти, бу́де зна́ть, зна́тиме búde znáty, búde znátʹ, znátyme
1st plural ми	зна́єм, зна́ємо znájem, znájemo	бу́демо зна́ти, бу́демо зна́ть, зна́тимемо, зна́тимем búdemo znáty, búdemo znátʹ, znátymemo, znátymem
2nd plural ви	зна́єте znájete	бу́дете зна́ти, бу́дете зна́ть, зна́тимете búdete znáty, búdete znátʹ, znátymete
3rd plural вони	зна́ють znájutʹ	бу́дуть зна́ти, бу́дуть зна́ть, зна́тимуть búdutʹ znáty, búdutʹ znátʹ, znátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	зна́ймо znájmo
second-person	знай znaj	зна́йте znájte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	знав znav	зна́ли znály
feminine я / ти / вона	зна́ла znála
neuter воно	зна́ло ználo

Derived terms

• знання́ n (znannjá)
• зна́тися impf (znátysja)

Prefixed verbs

• визнава́ти impf (vyznaváty), ви́знати pf (význaty)
• впізнава́ти impf (vpiznaváty), впізна́ти pf (vpiznáty)
• дізнава́тися impf (diznavátysja), дізна́тися pf (diznátysja)
• зазнава́ти impf (zaznaváty), зазна́ти pf (zaznáty)
• зізнава́тися impf (ziznavátysja), зізна́тися pf (ziznátysja)
• пізнава́ти impf (piznaváty), пізна́ти pf (piznáty)
• розпізнава́ти impf (rozpiznaváty), розпізна́ти pf (rozpiznáty)

References

• Melnychuk, O. S., editor (1982–2012), “знати”, in Етимологічний словник української мови [Etymological Dictionary of the Ukrainian Language] (in Ukrainian), volume II (), Kyiv: Naukova Dumka, page 270
• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “знати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “знати”, in Горох – Словозміна [Horox – Slovozmina, Horokh – Inflection]‎^[2]
• “знати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua, Slovnyk.ua]‎^[3]